Верила

Варте зупинки

Верила — це шарнір між двома значно знаменитішими горами: сідловина Букапреслапска з’єднує її на півночі з Вітошею, сідловина Клисура на півдні — з Рилою, а стежка далекого прямування Е4 проходить прямо через її вершину. Двадцять кілометрів завдовжки, гнейс і сланець під буком, дубом і грабом, пасовища на гребені, і майже нікого поруч. Найвища точка, Голям-Дебелец, сягає 1 415 метрів.

Оповідь

Довідка

Тут немає нічого драматичного, і саме тому взагалі варто про це згадати. Верила — це ділянка землі, яка робить можливим суцільний пішохідний перехід від власної гори Софії до найвищого масиву Балкан, і мандрівники на Е4 перетинають її між Вітошею і Рилою, хоча більшість болгар на неї так ніколи й не піднімалися.

На її передгір’ях і схилах лежить сім сіл — Белчин, Клисура, Лисец і Яребковица з софійського боку, Горна-Диканя та Дрен у Пернишькій області, Тополница в Кюстендильській. Дорога II-82 проходить через сідловину Клисура на південному краю, тож дістатися машиною досить легко, якщо хочете почати похід із висоти.

Ліс тут листяний, а не хвойний, що робить цю гору кращою для осені, ніж для літа, а відкриті пасовища вздовж гребеня дають краєвиди в обидва боки: купол Вітоші позаду, стіна Рили попереду. Якщо ви не йдете довгим маршрутом, вагомої причини сюди їхати немає; якщо йдете — це тихий день між двома гучними.