Средна-Гора

Варте зупинки

Средна-Гора тягнеться паралельно до Стара-Планини по другий бік підбалканських долин — нижча, м’якша, куди менш ходжена, найвище сягає 1 604 метрів. Її місце в болгарській пам’яті радше політичне, ніж гірське: у цих пагорбах організували Квітневе повстання 1876 року, і саме в містечках на її схилах воно й почалося. Їдьте радше заради Копривщиці й Панагюриште, ніж заради вершин.

Оповідь

Довідка

Хребет має близько 285 кілометрів завдовжки і до 50 завширшки; річки Тополниця і Стряма ділять його на три частини: Іхтиманську на заході, Сищинську посередині, Сирненську на сході. Найвища точка — Голям Богдан, 1 604 метри. І за геологією, і за краєвидами це молодший партнер Стара-Планини по той бік долини — округлий, лісистий, з пасовищами нагорі й без справжнього високогірного характеру, — і туристів тут лише частка від тамтешніх.

Те, що сталося тут 1876 року, і робить цю назву знайомою кожному болгаринові. Революційна організація поділила країну на округи, і саме четвертий округ із центром у Панагюриште справді повстав. У квітні 1876 року делегати таємно зібралися в Обориште, у горах над містом, щоб визначити дату. Один із них доніс владі; повстання спалахнуло передчасно в Копривщиці 20 квітня, коли Тодор Каблешков надіслав до Панагюриште листа з оголошенням про це — підписаного, за переказом, кров’ю.

Його придушили за кілька тижнів, а каральні дії, що за цим пішли, особливо в Батаку, викликали в Британії та Росії обурення, яке привело до війни 1877–1878 років. Тож невдале повстання в скромному гірському хребті — це шарнір новітньої болгарської історії. На практиці доторкнутися до цього можна в містах-музеях на південних і північних схилах — насамперед у Копривщиці, яка зберегла свою відродженську архітектуру майже недоторканою, — а гори будуть тлом, яким вони й були.