Созопольський археологічний музей

Варте зупинки

Дві речі тут недоступні більше ніде в країні: найбагатша в Болгарії колекція давньогрецьких ваз VII–III століть до н. е., викопаних із некрополя Аполлонії, і мармуровий реліквіарій, знайдений під вівтарем на острові Святого Івана 2010 року. Додайте кам’яні та свинцеві якорі другого тисячоліття до н. е. і найдавнішу знайдену в Болгарії систему водопостачання — і годину тут витратите легко.

Оповідь

Довідка

Музей — одна з частин созопольського музейного центру, створеного 2014 року, щоб зібрати археологію, етнографію і мистецтво міста в одній установі, і названого 2018-го на честь історика Божидара Димитрова, який звідси походив. Понад тисяча експонатів охоплює час від п’ятого тисячоліття до н. е. до XVIII століття.

Вази — це і є колекція. Аполлонія три століття ховала своїх мертвих із привозною аттичною і східногрецькою керамікою, а некрополь розкопують від початку XX століття; те, що звідти вийшло, — послідовність форм і майстрів, яку фахівець читає як історію торгівлі, а всі інші просто розглядають. Поряд — якорі, спершу кам’яні, потім зі свинцевим штоком, наочна ілюстрація того, як змінювалася технологія, — і фрагмент водогінної труби кінця V століття до н. е.

Реліквіарій — те, заради чого приїздить більшість відвідувачів. У липні 2010 року під вівтарем найдавнішої церкви монастиря Святого Івана Предтечі на острові Святого Івана знайшли мармурову скриньку, а поряд — невеликий вапняковий ковчежець, грецький напис на якому фіксує перенесення мощей і називає двадцять четверте червня. Радіовуглецевий аналіз в Оксфорді відніс єдину придатну для датування кістку приблизно до I століття. Самі мощі влітку показують у церкві Святих Кирила і Мефодія; реліквіарій тут. Тим, хто приїде взимку, варто знати, що від середини жовтня музей зачинений у вихідні.