Русокастрон

Варте зупинки

Вісімнадцятого липня 1332 року болгарський цар Іван Александр знищив під цим пагорбом візантійське військо імператора Андроніка. Фортецю на вершині збудували в V столітті на природному скельному підвищенні; вона тримала Еркесійський рубіж у IX і X століттях, а 1443 року османи її зрівняли із землею. Мури завтовшки два з половиною метри охоплюють близько п’ятнадцяти декарів. Вхід безкоштовний, і це за двадцять кілометрів від Бургаса.

Оповідь

Довідка

Висота панує над дорогами північно-східної Фракії і східними перевалами Балканського хребта — саме тому її й укріпили. Найдавніший письмовий слід — напис VI століття, присвячений візантійському воєначальникові на ім’я Юстин. Арабський географ аль-Ідрісі першим уживає назву Русокастро, описуючи велике й людне місто; візантійські хроністи підхоплюють її в розповідях про XIV століття.

Що розкопали від початку робіт 2006 року: фундаменти мурів, внутрішню цитадель, приміщення вежі, житло і чимало побутової кераміки. Від великої двостулкової брами вціліла лише ліва половина, і дослідники кажуть, що аналогів їй у Болгарії немає; вона мала опускні ґратки. Під усім цим — фракійське святилище: чотири півкруглі ніші у формі жертовних вівтарів знайшли біля входу 2006 року і датували VIII століттям до н. е., а два жертовні камені з витесаними чашами позначають стежку до печери Русина Дупка і її невеликого святого джерела. Монастир Святого Георгія стояв усередині мурів від V чи VI століття; церкву тієї самої посвяти відбудували на тому місці 2007 року.

Складність — знайти це місце, і офіційні джерела не допомагають: національний реєстр каже — за півкілометра на схід від села, громада каже — за три кілометри на північ на високому пагорбі, який річка обіймає з трьох боків, а Вікіпедія каже — на північний захід. Усі згодні, що підхід — це ґрунтова дорога або стежка, вирубана в скелі з півдня. Питайте в селі.