Парк «Росенець» (Отманлі)

Варте зупинки

За п’ятнадцять кілометрів на південь від Бургаса і за дев’ятнадцять на північ від Созополя, на найпівнічнішому відрозі Странджі, лежить ділянка неокультуреного дубового лісу, якою місто користується поколіннями: стежки, альтанки, місця для мангалу, дачні будиночки під деревами, а внизу — невеликий пляж, що дивиться просто на острів Святої Анастасії. Це нічого не коштує, і більшість тих, хто приїздить на узбережжя, про нього ніколи не чула.

Оповідь

Довідка

Росенець, який старші люди звуть Отманлі, не є парком у муніципальному сенсі. Це шматок прибережного лісу зі стежками й пікніковими меблями на галявинах, що лежить між морем і пасмом, і залишився таким тому, що земля довкола — нафтовий термінал, і забудувати її ніхто не зміг.

Пляж біля його підніжжя невеликий, підпертий скелею, і має найкраще на всьому узбережжі обрамлення острова Святої Анастасії — острів лежить просто навпроти. Поїсти є де в одному місці. У липні пляж заповнюють бургасці; ліс над ним — ні.

Що з цим робити: візьміть їжу, пройдіть однією з перехресних стежок углиб на півгодини, доки не стихне шум трафіку, поверніться вниз скупатися і поїжте за столом під дубами. Це стандартна бургаська неділя, і вона працює. Дістатися можна поворотом на Атію із созопольської дороги, а не головною смугою, і таблички вживають обидві назви. Для всякого, хто має автівку і вільне пообіддя і кому набридли шезлонги, це і Ченгене Скеле на сусідньому мисі — дві найкращі безкоштовні речі на південь від міста.