Поморійський монастир

Варте зупинки

Монастир Святого Георгія — діючий монастир на суходільному боці Поморіє з однією з найкращих засновницьких легенд у Болгарії і святим джерелом у самому серці обителі. Вхід безкоштовний, огляд займає півгодини, а 6 травня — на день святого й міське свято — тут служать літургію і влаштовують триденний ярмарок, що збирає людей з усієї Фракії.

Оповідь

Довідка

Власна версія монастиря звучить так. Наприкінці XVIII століття турок на ім’я Селім-бей оселився в Анхіало з великим маєтком і невиліковно захворів. Його наймит, старий на ім’я Ненко, побачив уві сні джерело чудодійної води на подвір’ї та юнака на білому коні, який знову й знову повертався. Копаючи потай саме на тому місці, він відкопав мармуровий рельєф Святого Георгія, і з землі забила вода. Єпископ окропив Селім-бея цією водою; той одужав, охрестився разом із домочадцями і збудував каплицю. Пізніше, овдовівши, він прийняв постриг, став першим ігуменом монастиря і віддав йому весь свій маєток — три тисячі вісімсот декарів.

Нову церкву звели 1856 року, і стара досі стоїть під її дахом. Двадцятиметрова дзвіниця датується 1966 роком. Монастир зберігає ікони XVIII і XIX століть, а храмову ікону написав Темистокал Диамандопуло, уродженець Анхіало.

Болгарська Вікіпедія відносить Селім-бея на століття раніше, а церкву — на два роки пізніше, і це нагадування, що легенда, записана тим самим домом, якому вона й вигідна, — не хроніка. Але все одно приїжджайте: подвір’я тут тихе, аязмо досі на місці, а зібрання 6 травня — це справжнє, живе продовження традиції, а не фольклорна вистава. Кімнати в монастирських крилах можна отримати за домовленістю з ігуменом; прочан оселяють безкоштовно за умови дотримання монастирського уставу й участі в роботах.