Огнище за нестинари

Варте зупинки

Нестинарство — танець босоніж на розжареному вугіллі з іконами Святих Костянтина і Олени в руках — ЮНЕСКО внесла до свого списку 2009 року, і як живий обряд воно збереглося рівно в одному селі. У Балгарі живе близько ста людей, а 3 і 4 червня тут — тисячі. Саме тут і є те вогнище. Усі інші дні року це просто коло попелу в селі, де немає навіть крамниці.

Оповідь

Довідка

Формулювання ЮНЕСКО точне: нестинарство, послання з минулого, панагір Святих Костянтина і Олени в селі Балгарі. У ньому зазначено, що колись обряд відзначали приблизно в тридцяти болгарських і грецьких селах довкола, а тепер він зберігся лише в цьому одному, і що на нього з’їжджаються тисячі людей, зокрема останніми роками чимало греків, які беруть у ньому участь.

Розклад дня, за офіційною програмою громади, варто знати, бо відвідувачі регулярно в ньому плутаються. 3 червня вранці — традиційна церемонія, упродовж дня в інформаційному центрі — фільми та фотовиставка, о шостій — фольклорна програма, о пів на восьму — офіційне відкриття, а самі танці на вогні — приблизно о пів на десяту, вже в темряві. 4 червня о десятій ранку — хресна хода з іконами до святого джерела та каплиці Святої Олени, під барабан і гайду. Конак біля сільського джерела — те місце, де свято починається й закінчується і де зберігають священний барабан.

Одну відмінність варто твердо тримати в голові. «Ходіння по вогню» ставлять як вечірню розвагу в приморських готелях по всьому цьому узбережжю. Це не нестинарство: обряд прив’язаний до конкретної дати, двох святих, певного барабанного ритму й конкретного танцю, і належить він громаді. Те, що можна побачити в Балгарі, — це справжній обряд. Те, що можна побачити на фольклорній вечері на Сонячному Березі, — це просто люди, які ходять по вугіллю.