Монастир Святого Івана Рильського

Варте зупинки

Якщо ви побачите в Болгарії лише один монастир, то саме тут це має найбільше сенсу: чорно-білі аркади, розписаний ґанок і гори, що стоять над усім цим, приблизно за десять секунд пояснюють, чому такі місця так багато важили. Приїжджайте до того, як надійдуть автобуси з Софії, — уся суть у першому світлі на подвір’ї.

Оповідь

Довідка

У X столітті в печері цих гір оселився пустельник на ім’я Іван Рильський; монастир виріс радше навколо його послідовників, ніж навколо нього самого. Те, куди ви входите сьогодні, майже цілком належить XIX століттю — пожежа 1833 року знищила майже все, а відбудова стала загальнонаціональною справою болгарського національного відродження, оплаченою пожертвами з усієї країни.

Уцілів один фрагмент: вежа Хрельо 1335 року — присадкуватий кам’яний донжон посеред подвір’я, зведений тоді, коли місцевому феодалові знадобилося місце, де можна пережити облогу. Решта — смугасті аркади, п’ятсот фресок на ґанку, різьблений іконостас — належить до 1830-х і 1840-х років, і значну частину розписів приписують Захарі Зографу та його колу.

Роль монастиря ніколи не була суто релігійною. Упродовж османських століть він слугував сховищем рукописів, письма і мови в час, коли не було болгарської держави, яка могла б їх зберегти.