Месембрія

Варте зупинки

Усі фотографують церкви й проходять повз мури, а варто навпаки. На перешийку, де півострів звужується до кількох десятків метрів, три оборонні системи лежать одна на одній: фракійський мур VIII століття до н. е., грецький V–III століть із масивних блоків, покладених насухо, і візантійська брама V століття з фланговими вежами. Це нічого не коштує і це перше, до чого ви дійдете.

Оповідь

Довідка

Півострів має вісімсот п’ятдесят метрів завдовжки і триста п’ятдесят завширшки, а заселений він понад три тисячі років. Фракійці назвали це місце за засновником на ім’я Мелсас — Мелсамбрія, місто Мелсаса, бо «брія» їхньою мовою означало місто. Їхній мур із тесаного каменю на глині подекуди й досі стоїть на два метри заввишки.

Дорійські греки прийшли наприкінці VI століття до н. е. і перебудували укріплення наприкінці V і впродовж III століття, укладаючи великі шліфовані блоки без розчину на бутовому осерді. Місто стало повноцінним полісом із гімнасієм і театром і від першої половини V століття карбувало власне срібло, пізніше — бронзу, а на піку в III і II століттях — золото. Рим узяв його без бою 72 року до н. е.

Видима брама — візантійська, з середини V століття, зведена в техніці opus mixtum, тобто чергуванням рядів каменю і цегли, і облицьована тесаними блоками. Її фланкують дві прямокутні вежі, а далі вздовж муру розставлені круглі та підковоподібні; брам було дві, одна — з підйомним мостом. Хан Крум узяв місто 812 року після двох тижнів і зруйнував мур; його відбудували з цегли, багато разів ремонтували і врешті реконструювали за царя Івана Александра. Частина південного обводу лежить під водою. Пам’ятка є національним заповідником від 1956 року, а в списку Світової спадщини — від 1983-го.