Козарника, громада Димово

Варте зупинки

Найнижчі шари тут датовані приблизно 1,4 мільйона років, і саме вони дали зуб гоміна та кілька кісток із послідовностями зарубок, що виглядають навмисними. Якщо це датування підтвердиться, це найдавніший доказ присутності людини в Європі, і він свідчить на користь балканського шляху виходу з Африки, а не гібралтарського. Розумійте, куди ви їдете: це розкопки без жодної інфраструктури для відвідувачів.

Оповідь

Довідка

Козарника — це печера завдовжки близько 210 метрів у скелях за пару кілометрів на захід-південний захід від станції Орешец, неподалік дороги на Белоградчик, куди веде крута стежка довжиною кілька сотень метрів. Розкопки почалися 1984 року, а з 1996-го тривають як спільний болгарсько-французький проєкт Археологічного інституту в Софії та інституту четвertинного періоду в Бордо, під керівництвом Ніколая Сиракова та Жана-Люка Гаделлі.

Тут важливі два набори знахідок. Верхні — це пізньопалеолітична індустрія приблизно тридцять сьомого — тридцять четвертого тисячоліття до нашої ери, яка зовсім не схожа на свої болгарські аналоги в Бачо-Кіро та Тимната-Дупка, а натомість набагато більше нагадує західноєвропейські культури на кілька тисяч років пізніші. Нижні — це предмет суперечок: зуб, кістки з насічками і датування в 1,4 мільйона років. Позначки на кістках трактують як навмисні, що відсунуло б символічну поведінку людини на порядок глибше в минуле, — і суперечка про це досі не вирішена.

Є й третя лінія, якій приділяють менше уваги. У пізньоплейстоценових шарах знайдено пташині кістки сорока трьох видів, серед них чотири, яких сьогодні в Болгарії вже немає, — тетерук, біла куріпка, полярна сова та червонодзьоба галка, — у поєднаннях, яких сьогодні немає більше ніде на Землі. Полярні сови й кам’яні куріпки колись ділили між собою цю долину.