Дім гумору і сатири

Варте зупинки

Відкритий 1 квітня 1972 року — дата тут не випадкова, — і нині зберігає десятки тисяч карикатур, гравюр, скульптур, масок і плакатів художників із понад ста країн. Це велика, дивна, дуже «східноблокова» установа, збудована на одному-єдиному довгограючому жарті про габровську скупість. Варта години часу, якщо вам подобається графічна сатира; менше — якщо ви сподівалися сміятися вголос.

Оповідь

Довідка

Габрово має репутацію міста ощадливості, доведеної до абсурду, і два століття місто радше культивує цю репутацію, ніж заперечує її. Міський герб — кіт без хвоста. Емблема самого музею — глобус із котячими вухами й очима. Жарти тут доброзичливі, спрямовані на самих себе і повторюються так часто, що функціонують як місцева галузь промисловості.

Установа, заснована на цьому жарті, виявилася серйознішою, ніж здається на перший погляд. З 1972 року вона у великому масштабі й на міжнародному рівні збирає графічну сатиру — карикатури, сатиричні гравюри, картини, скульптуру, фотографію, плакати, карнавальні костюми, — і колекція налічує десятки тисяч творів тисяч художників з усього світу. Збирання міжнародної колекції політичної карикатури всередині комуністичної держави створювало очевидне напруження, і музей долав його, зокрема, тримаючи наголос на гуморі як народній традиції. Після 1989 року установа змогла відвертіше говорити й про політичну половину власної колекції.

Як досвід відвідин це нерівномірно. Будівля — солідний бетонний блок, експозиції змінюються, і чимало карикатур не переживають ні перекладу, ні сорока років, що минули. Але масштаб цього всього справді незвичний, а розділ про власну габровську карнавальну та жартівничу традицію пояснює дещо про болгарський гумор, чого не вдасться жодному абзацу путівника. Місто проводить карнавал, що спирається на той самий матеріал.