Дряновський монастир

Варте зупинки

У цій ущелині за кілька сотень метрів одна від одної стоять дві дуже різні речі: монастир, де 1876 року дев’ять днів тримав оборону загін повстанців, майже всі з яких загинули, і печера, що дала найдавніші прямо датовані рештки Homo sapiens в Європі. Саме довкілля — вапнякові стіни, річка, пішохідний місток — уже саме по собі багато важить. Легко дістатися з Велико-Тирново або Габрово.

Оповідь

Довідка

Монастир існує ще з XII століття, і за османського панування його не раз спалювали й відбудовували, поки 1845 року не заснували знову на цьому самому місці. Його місце в болгарській пам’яті визначила весна 1876 року. Під час Квітневого повстання загін під командуванням попа Харитона та Бачо Кіро, вчителя з Бяла-Черкви, зайняв позицію в монастирі й дев’ять днів утримував його проти набагато численнішого османського війська. Будівлі обстрілювали й підпалили, переважна більшість бійців загинула, а Бачо Кіро потрапив у полон і невдовзі був повішений. На місці для них облаштована костниця.

Те повстання зазнало важкої поразки, і саме репресії, що за ним послідували, змінили європейську громадську думку і за два роки призвели до війни, яка й породила болгарську державу. Тому цю ущелину знає кожна болгарська дитина зі школи.

За приблизно триста метрів звідти, у скелі над річкою, лежить печера Бачо Кіро — перша болгарська печера для екскурсій з електричним освітленням, підключеним 1938 року, названа на честь того самого чоловіка двома роками пізніше. 2020 року команда дослідників, що публікувалася в Nature, повідомила про людські рештки з цієї печери, прямо датовані приблизно 45 000 років тому, — найдавніших надійно датованих сучасних людей, знайдених досі в Європі, разом із кам’яними знаряддями та підвісками із зубів печерного ведмедя. Стоячи між цими двома місцями, ви бачите і зовсім коротку, і дуже довгу версію того самого питання про те, хто тут жив.