Природний парк «Болгарка»

Варте зупинки

Оголошений 2002 року заради захисту букових лісів на північному схилі центральної Стара-Планини, парк займає трохи більше ніж 21 000 гектарів на території Габрово і Трявни. Це радше не місце, яке відвідують, а рамка довкола кількох місць, куди ви, ймовірно, і так збираєтеся: музей просто неба «Етир», Соколський монастир і гребінь над Шипкою — усі всередині нього. Найкраще в жовтні, коли бук жовтіє.

Оповідь

Довідка

Болгарку заснували 9 серпня 2002 року, порівняно пізно, і її призначення — бук. Північний схил Стара-Планини над Габрово і Трявною несе одні з найкраще розвинених букових лісів країни, і статус був радше про те, щоб утримати цей ландшафт разом, ніж про охорону якоїсь однієї рідкості. У межах парку лежать кілька менших охоронюваних територій і природних об’єктів — старі тисові насадження, велике окреме букове дерево, скельні виходи, відомі як Виканата скеля.

Проте характер парку задає те, скільки людської історії в нього вкладено. Музей «Етир» із його водяними майстернями — усередині межі. Соколський монастир на плечі над Габрово, який 1876 року переховував повстанців і має у дворі відомий купольний фонтан, — теж. І значна частина національного парку-музею «Шипка-Бузлуджа» вздовж гребеня. Це не дика природа; це робочий гірський край, якому випало зберегти свої дерева.

На практиці про нього корисно думати як про район для їзди і ходіння, а не як про одну пам’ятку. Є позначені стежки, що зв’язують Габрово, Етир, Соколський монастир і гребінь, а дорога через Шипченський перевал проходить його серединою. Осінь — це сезон: буковий ліс у жовтні і є причиною, чому цю межу провели.