Боянська церква

Варте зупинки

Фрески 1259 року тут показують індивідуальні обличчя з індивідуальними виразами — реалізм, який Західна Європа зазвичай приписує ранньому Ренесансу, — і написав їх невідомий майстер на околиці Софії. Усередині ви проведете лише кілька хвилин, і на те є вагома причина, але поїздка все одно того варта. Дев’ять людей одночасно, десять хвилин, десять євро — порахуйте заздалегідь, чи влаштовує вас ця математика.

Оповідь

Довідка

Будівля — це три церкви, зліплені разом. Невелика східна камера з’явилася приблизно на зламі XI століття; двоповерхову прибудову додав у середині XIII століття місцевий правитель, севастократор Калоян, разом із дружиною Десиславою; простіший західний притвор долучили значно пізніше. Усе це виглядало б непримітно ззовні, якби ви не знали, що всередині.

А всередині — шар розписів 1259 року: вісімдесят дев’ять сцен і двісті сорок постатей, серед них і самі Калоян та Десислава, що передають модель своєї церкви. Саме заради облич сюди й приїжджають. Це не типові візантійські шаблони — це конкретні люди з конкретними виразами обличчя, змодельовані світлом і тінню, і написані вони за півстоліття до капели Скровеньї Джотто. Хто це зробив, невідомо.

Церкву закрили на консервацію 1954 року, і повністю вона повернулася лише 2008-го. Тепер тут контролюють повітря, тому дев’ятеро відвідувачів заходять на десять хвилин і виходять знову. Це короткий візит за такі гроші, а верхня каплиця наразі закрита на подальші консерваційні роботи. Прочитайте про фрески ще до приїзду — розібратися в них на місці часу вже не буде.