Беглік Таш

Варте зупинки

Два кола величезних вулканічних брил на лісистій терасі над морем, оброблені фракійцями від XIII століття до н. е.: шлюбне ложе, вівтарна плита з висіченими пентаграмами, трон, менгір із вирізьбленим слідом ступні, чаші й канали для збирання води і лабіринт. Коштує близько 2 €. Приїжджайте рано — пам’ятка звернена на схід, а серед дня тіні немає.

Оповідь

Довідка

Брати Шкорпіли зауважили ці скелі на межі XIX і XX століть, але як слід святилище дослідили й відкрили для відвідувачів лише у 2002 і 2003 роках. Розкопки показали активну людську діяльність тут від кінця бронзової доби, від XIII століття до н. е., і використання, що тривало до римського часу; культ був пов’язаний із родючістю, Богинею-Матір’ю та обезсмертенням героя.

Фракійці працювали з тим, що лишив їм вулкан. Брили — це туф, і майже нічого не пересували: ритуальні місця — це природні форми з висіченими на них символами, і саме тому місце відчувається не так пам’яткою, як краєвидом, який хтось поприписував. Вода — наскрізний елемент: басейни, жолоби й канали, вирубані, щоб збирати дощову і джерельну воду для ритуальних обмивань. Окремі станції мають назви: шлюбне ложе, від якого пішла турецька назва пам’ятки, жертовні камені, божі сліди, вхід до дольмена, що означає печеру або утробу богині, лабіринт і споруда, яку звуть Домом оракула і датують IV століттям.

Це приблизно за три кілометри від Приморська, на плато за мисом Маслен Нос; туди веде дорога, а далі — доглянута лісова стежка. Екостежки йдуть на захід до фортеці Вилчаново Кале і на південний схід у бік фортеці Маслен Нос. Болгарські джерела розходяться щодо розміру комплексу і щодо того, чи перші розкопки були 2002-го, чи 2003 року; щодо самих скель не розходиться ніхто.