Атліман

Варте зупинки

Атліман — закрита північна бухта в Кітені, захищена мисом Урдовиза і настільки мілка, що діти можуть зайти дуже далеко. Ще на пам’яті живих це був робочий причал, звідки до середини 1930-х відвантажували вугілля й деревину. Парасольки й шезлонги коштують близько 3,50 €, тобто вдвічі менше, ніж у Созополі.

Оповідь

Довідка

Назва турецька й означає «затока жеребця». Захищеність, яка робить її добрим пляжем, зробила її й придатним портом: причал Атліман приймав вугілля й деревину і був найзавантаженішим приблизно до 1935 року, доки торгівлю не перебрала гавань у Царево. Нічого з цього тепер не видно.

Сам Кітен молодий. Фракійські родини біженців із Фазанового почали селитися на західному боці півострова Урдовиза 1932 року; 1937-го місце дістало назву Кітен, 1981 року його приєднали до Приморська як квартал, після 1990-го знову відокремили, а 2009-го затвердили як місто. На мисі між двома бухтами — залишки фортеці Урдовиза, розкопуваної від 2012 року, з брамою, двома сторожовими вежами і східчастим підходом.

Для відвідувача вибір стоїть між двома пляжами Кітена. Атліман на півночі — закритий: спокійний, мілкий, теплий і до десятої ранку повний родин. Південний пляж, обмежений річкою Кітенською, більший і відкритіший, і саме туди йдуть, щоб плавати, а не бовтатися. Обидва концесійні, з помірними тарифами, і обидва охороняються. Блакитного прапора не має жоден. Поза сезоном Кітен цілком порожніє, і віконниці зачиняються в перший тиждень жовтня.