Алепу

Варте зупинки

Алепу — довга, вузька солонувата лагуна за сім кілометрів на південь від Созопола, відрізана від моря піщаною косою, уздовж якої йде стара дорога, — тому пляж тут усі й звуть «пляжем водіїв». Її охороняють заради водоплавних птахів і заради однієї рослини: це єдине місце болгарського Чорномор’я, де росте водяний горіх. Дюни позаду мають окрему охорону.

Оповідь

Довідка

Болото оголосили природною пам’яткою 1986 року, а 2018-го перекатегоризували в охоронювану територію площею близько ста сімдесяти семи гектарів. Заявлена мета охорони — середовище проживання охоронюваних і рідкісних водоплавних птахів, а також, зокрема, ця єдина місцевість водяного горіха (Trapa natans). Полювання, риболовля, будівництво, спалювання очерету, забруднення води та збирання плодів водяного горіха повністю заборонені; випас дозволений поза сезоном гніздування, з квітня по липень. Дванадцять гектарів дюн з боку моря мають окрему охорону, оголошену 1984 року.

Розташування тут незвичне. На півночі здіймаються Бакарлака та Кукув-Баир, на півдні — Андреа-Баир, а лагуна лежить між ними, з морем далі за нею, замкнена мисами з обох країв. З дороги вся ця система читається одним поглядом, що для болгарського водно-болотного угіддя рідкість.

Це також одна з найгостріших забудовних суперечок цього узбережжя. Великий житловий проєкт на пляжі наштовхнувся на екологічну оцінку, і Інститут океанології публічно заявив, що пляж Алепу лежить у зоні дуже високої екологічної чутливості. Що сталося відтоді, чітко не задокументовано. Приїжджайте й подивіться самі: коса відкрита, лагуна лежить по інший бік дороги, і те, що поставлено на карту, буде цілком очевидним. Тут немає жодної інфраструктури для відвідувачів, тож візьміть воду і паркуйтеся на узбіччі, а не на піску.